Дитина, учитель і
батьки. Трикутник не менш загадковий, ніжбермудський. Хто з ким повинен бути
заодно? Або хто проти кого? Саме так найчастіше і розглядають свої відносини з
педагогом батьки, забуваючи, що вчитель і батьки повинні бути, як мінімум,
союзниками (а краще, партнерами), і мета у них спільна: навчити і
виховатидитину. Тому дитина займає вершину цього трикутника, батьки і вчителі –
місця у його заснування. Він має бути максимально міцним і стійким. Тому
правильно вибудувані відносини батьків з педагогом – це якщо і не половина
успіху, то дуже серйозний внесок в процесс освіти дитини.
Рекомендації батькам
щодо взаємин з дитиною із особливими потребами
Дитина із особливими
потребами потребує постійної батьківської підтримки. Підпорядкувати таку дитину
загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві не можливо, тому треба
навчитися взаємодіяти і спілкуватися з нею.
Пам’ятайте, що дитина
не винна в тому, що вона особлива.!
Особливості такої поведінки
в кожному конкретному випадку зумовлені певними причинами: проблемами під час
вагітності матері, ускладненням під час пологів, психосоціальними причинами
(стиль виховання в сім’ї).
Усвідомте, що виховання
та навчання дитини з особливими потебами– це довготривалий, складний процес, що
потребує Вашого уміння, терпіння, знання.
Навчіться давати інструкції:
вони повинні бути короткими, не більше 3-4 слів. В іншомуразі дитина просто
«виключиться» і не почує Вас.
У взаєминах з дитиною
не допускайте «вседозволеності», інакше дитина буде маніпулювати Вами. Чітко визначіть
і обговоріть з дитиною, що можна, а що не можна робити вдома в школі.
Для підняття самооцінки, віри дитини в свої можливості – хваліть її за
успіхи і досягнення, навіть самі незначні.
У повсякденному спілкуванні з дитиною із особливими потребами уникайте різких
заперечень, тому що такі діти є імпульсивними і відразу ж відреагують на
заборону не послухома бо вербальною агресією. В цьому випадку треба говорити з дитиною спокійно і стримано, бажано дати можливість вибору для малюка.
Разом з дитиною визначте систему заохочень і покарань за
хорошу і погану поведінку.
Визначіть систему правил поведінки дитини
в школі
,
вдома. Просіть дитину вголос ипромовлятиці правила.
Старанно, своєчасно виконуйте побажання
і завдання педагогів. Не
нехтуйте порадами педагогів що до необхідності консультування та лікування у
лікарів–фахівців.
Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі. Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї.
Якщо дитина втомилася
– дайте їй невеликий відпочинок, або займіть її іншою діяльністю.
Не вимагайте від дитини більше, ніж вона може.
Корекція затримки психічного розвитку дітей потребує тривалої
і систематичної роботи,
яка охоплює всі види її діяльності. Через це дуже важливо,
щоб корекційним завданням було підпорядковане не тільки заняття, а й режимні моменти, організація дозвілля дитини,
де знайдуть корисне застосування різні розвиваючі ігри, відповідно до віку і можливостей дитини.
Подібні розвиваючі ігри можна з успіхом проводити й вдома, тим самим підтримуючи навчальний потенціал дитини.
Комментариев нет:
Отправить комментарий